Мета
методики: оцінити взаємодію дитини з найближчим оточенням, картину
світу дитини, ранні відносини з матір‘ю, спосіб сепарації, які ресурси є у
дитини для відділення. Цей тест дозволяє працювати з дітьми починаючи від 6
років
Матеріал:
лист паперу формату А4, звичайний олівець (бажано М чи 2М), кольорові олівці.
Можна використовувати глину або пластилін, або солоне тісто, потім це ліплення
прикрасити і так інтерпретувати. Замість пензликів, для дітей, можна
використовувати їх пальчики – це і дрібну моторику розвиває, робить сам процес
більш захоплюючий і з великим інтересом дитина буде виконувати.
Інструкція:
«Намалюй баранця у пляшці».
Після того, як
дитина намалює психолог проводить опитування:
1. Як він там
опинився?
2. Як йому там у
пляшці?
3. Яким він
бачить оточуючий світ з пляшки?
4. Про що він
мріє? (це зона найближчого зросту)
5. Чого він
боїться?
6. Який у нього
настрій?
7. Скільки йому
років?
8. Чи чекає
баранчик допомоги? Якщо так, то від кого та якої саме?
9. Чи хоче він
вибратися?
10. Чи може він
вибратися та яким способом?
11. Що він
отримає, якщо вибереться?
В кінці психолог
просить придумати історію про баранця, в якій треба розповісти про шлях
його виходу з пляшки.
ОСОБЛИВОСТІ
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Баранчик – символізує
автора роботи. Наскільки яскраво, чітко, пухнасто
промальований баранчик, настільки легко, позитивно і сприятливо людина
відчуває себе в батьківській родині і навпаки. Наявність добре
промальованих ріжків і ніг – це знак впертості,
боротьби і відстоювання своєї думки, можливість наявності опору дитини по
відношенню до батьків. Роги і копита часто зустрічаються в
роботах підлітків, коли відбувається процес психологічного та емоційного
відділення від батьківської сім’ї. Якщо автор зображує баранчика в
негативному образі, це трактується як неприйняття себе.
Пляшка – символ
батьківської сім’ї. Обриси пляшки мають своє значення. М’які,
плавні, округлі форми пляшки – може трактуватися як близькість автора
роботи до мами, і символізує потребу в її уваги та її турботі, оцінці. Більш різкі,
незграбні форми пляшки – в характері автора роботи переважають
батьківське начало, батьківські риси характеру.
Велике значення надається положенню
баранчика в пляшці. Якщо баранчик твердо стоїть на ногах на
дні пляшки це означає, що автор роботи перебуває в сім’ї, в якій
відчуває стабільність, стійкість. Пляшка може бути зображена як в
горизонтальному так і у вертикальному положенні. Спрямованість
баранчика до шийки пляшки, може трактуватися, як бажання вийти з
пляшки і відокремитися від батьківської сім’ї. Можливий варіант: коли баранчик
знаходиться в положенні протилежному – спиною до шийки пляшки і
обличчям до денця, це трактується, як не бажання досліджуваного
покидати батьківську сім’ю, наявність побоювань пов’язаних з самостійністю.
Слід звернути
особливу увагу на горлечко, зіставити з розмірами баранчика.
Чи відповідають розміри баранчика величиною шийки пляшки? Чи зможе баранчик при
бажанні вийти з пляшки? Або може баранчик крупніше горлечка? А може йому тільки
здається, що він може покинути пляшку? І чи хоче взагалі баранчик вийти з
пляшки?
Зустрічаються
роботи, в яких горлечко закрите пробкою, це може трактуватися
як прояв гіперопіки, автор роботи відчуває себе під контролем з боку батьків,
всі рішення приймаються за нього, і він явно не скоро буде готовий до
самостійності і відокремлення від батьківської сім’ї.
Коли
внутрішній простір пляшки прикрашається елементами інтер’єру,
створюється замкнений затишний мікроклімат, це свідчить про надмірну кількість
батьківського піклування, та про те, що автор роботи сприймає таку опіку
позитивно. Батьки оточують всім необхідним і тим самим позбавляють дитину права
на прийняття самостійних рішень і можливості представлення життя за межами
сім’ї, це може бути причинами невпевненості в собі, соціальної несміливості
дитини.
Коли
пляшка надбита або розбита це може трактуватися як наявність
психологічних травм, пережитих дитиною в батьківській родині.
Часто підлітки
малюють пляшку і підписують її назвою алкогольного напою, це
може говорити про те що в даний момент підлітка цікавлять спиртні напої, він
перебуває в стані побудови свого ставлення до алкоголю. У цей момент педагогам
і психологам важливо не упустити і провести необхідні виховні та корекційні
заходи.
Важливо
куди саме повернута пляшка:
Вгору
– до батьківського(чоловічого)принципу мислення, фантазій. З такої пляшки дуже
важко вибратися, більше таємних переживань. Тобто тоді дитині притаманні
раціоналізм, активність, відчуття непотрібності дій, недосяжності мети.
Вниз
– до несвідомого, тілесного, материнського. Тобто фіксування на перешкодах до
задоволення ситуативної потреби, можливо є авторитарна мати чи гіперопіка.
Ліворуч
– пасивність, бездіяльність, акцент на минулому, рефлексія, острах
активності, тенденція до роздумів, відсутні претензії на самоствердження,
фіксація на якійсь ситуації з минулого.
Праворуч
– є направленим на майбутнє, свідоме. Тобто, бунтарство, непокора, іноді
прямота, безкомпромісність.
Чи оцінює дитина
пляшку як проблему, чи хоче він з нею впоратись.
Якщо у дитини в
житті дуже складна ситуація, то вона може намалювати, наприклад, пляшку
з-під отрути, алкоголю тощо. Якщо в сім‘ї «поживна» ситуація, тоді
можуть бути пляшки з поживними рідинами.
Якщо
баранцю не хочеться виходити, можна говорити про те, що не вистачає
фрустрації та немає необхідності розвиватися далі, або всі потреби задоволені
та немає мотивації.
Якщо
дитина малює коштовну пляшку, що прикрашена дорогоцінностями, це може
говорити про те, що оточуюча середовище, заняття, гуртки, враження на оточуючих
цінується більше ніж сама дитина.
Формальні показники
Натиск
на олівець– показник психомоторного тонусу:
– Слабий
натиск, подекуди стрічка ледь видна – астенія (при астенії
погіршується пам’ять, увага, з’являється плаксивість, примхливість,
роздратування, невпевненість у собі): пасивність, іноді депресивний або
субдепресивний стан (стан легко вираженої депресії, який характеризується
зниженим настроєм, песимістичною оцінкою подій та зниженням працездатності.) (з
4 річного віку).
– Сильній
натиск, олівець продавлює папір – емоціональна напруга; ригідність
(недостатня рухливість, переключення, пристосування мислення, установ та т. ін.
по відношенню до вимог середи, яка змінюється. Спостерігається при ряді
психічних захворювань.); імпульсивність (риса характеру, яка виражається у
схильності до діяти без остаточного свідомого контролю, під впливом зовнішніх
обставин або в силу емоціональних переживань). (з 4 річного віку).
– Занадто
сильний натиск, олівець рве папір – конфліктність; гіперактивність;
іноді агресивність; гостре збудження, пограничний або психотичний стан (грубе
порушення оцінки реальності, тобто, людина робить помилкові заключення стосовно
оточуючої дійсності, помилково оцінює своє мислення и сприйняття та продовжує
робити ці помилки, навіть коли стикається з доказами протилежного. Психічні
симптоми включають маячіння, галюцинації, регресивну поведінку , в вочевидь не
співпадаюче з настоєм та помітно незв’язне мовлення).
– Натиск
сильно варіює – емоціональна лабільність (рухливість, переключення)
характеризується тим, що людина швидко реагує на зміну ситуації, обставин, и
партнерів, вільно виходить з одних емоціональних станів та входить в другі). (з
4 річного віку).
– Коливання натиску
особливо сильні – емоціональна несталість; іноді гострий стан.
Особливості
ліній
– Штрихові
лінії – тривожність, як риса характеру.
– Численність
ліній – тривога як стан на момент обстеження; стресовий стан; іноді
імпульсивність.
– Ескізні
лінії: спочатку проводяться слабі лінії, потім найбільш вдалі
наводяться більш жирним – прагнення контролювати свою тривогу, тримати себе в
руках.
– Лінії, які
промахуються, не влучають в потрібну точку – імпульсивність; органічне ураження
мозку; іноді гіперактивність ( з 5 річного віку).
– Лінії,
які не доведені до кінця – астенія; іноді імпульсивність. ( з 5
річного віку).
Розмір
малюнків
– Завеликий
розмір: малюнок займає весь лист – тривога, як стан на момент
обстеження; стресовий стан; іноді імпульсивність; гіперактивність.
– Замалий
розмір: малюнок займає менш ніж 1/3 листа по висоті – депресія, низка
самооцінка.
– Розмір
сильно варіюється – емоціональна лабільність.
Розташування
манюнка на аркуші
– Зміщення
вверх, розташований у верхній половині листа, але не в куті – іноді
завищена самооцінка, можливо, компенсаторне; прагнення до великих досягнень.
– Зміщення
вниз, розташований у нижній половині листа – іноді зниження
самооцінки.
– Зміщення
у бік – іноді органічне ураження мозку.
– Виходить
за рамки листа – імпульсивність; гостра тривога; іноді пограничний,
невротичний або психотичний стан.
– Розташований
у куті листа – іноді депресія або субдепресія.
Ретельність
та деталізованість малюнків
– Велика
кількість різноманітних деталей – демонстративність, жива уява, творча
спрямованість.
– Підвищена
ретельність, велика кількість однотипних деталей – ригідність,
тривожність, іноді перфекціонізм, епілептоїдна акцентуація, органічне ураження
мозку.
– Мала
кількість деталей, схематичність (по відношенню до вікової норми) _
астенія, імпульсивність, низька емоційність, негативізм, негативне ставлення до
обстеження, інтровертованість, замкнутість, іноді депресія або субдепресія,
шизоїдна акцентуація, знижений рівень розумового розвитку.
– Недбалість
(по відношенню до вікової норми) – імпульсивність, низька мотивація, іноді
органічне ураження мозку, негативізм, негативне ставлення до обстеження.
– Ретельність
і деталізованість малюнків сильно варіюють – емоційна лабільність,
різне емоційне відношення до різних зображених персонажів:
–
збільшення кількості і різноманітності деталей
– позитивне відношення;
–
збільшення кількості одноманітних деталей
– напружене ставлення;
–
«бідність» деталей, схематичність, недбалість
– негативне ставлення.
Додаткові
особливості малюнків
1. Стирання
та виправлення ліній – тривога як стан на момент обстеження; стресовий
стан; емоційна напруга; тривожність, невпевненість в собі; іноді перфекціонізм.
2. Штриховка
малюнку простим олівцем – тривожність як особистісна риса; тривога як
стан на момент обстеження; іноді художній прийом у людей, які навчаються або
тих, хто навчає малюванню (в цих випадках не інтерпретується):
– розмашиста
штриховка, яка місцями виходить за контур малюнку – гостра тривога;
імпульсивність (з шестирічного віку);
– особливо
ретельна штриховка – тривожність, невпевненість в собі; ригідність;
іноді перфекціонізм;
– штриховка
з сильним натиском: затемнення всього малюнку або його частин –
емоціональна напруженість; гостра тривога; іноді пограничий або психологічний
стан.
3. Відхилення
по вертикалі – органічне ураження мозку; іноді відчуття своєї
психологічної нестійкості, погана пристосованість до життя або нестійкий
невротичний стан; порушення розумового розвитку (з 5-річного віку),
4. Порушення
симетрії – органічне ураження мозку; імпульсивність; іноді негативізм;
гострий стан (з 5-річного віку).
5. Рухові
персеверації – органічне ураження мозку; іноді психічні захворювання;
інтелектуальне порушення (з чотирьохрічного віку).
6. Розпад
форми, неозначений, часто незамкнений контур – інтелектуальне
порушення; органічне ураження мозку; пограничний невротичний стан; психічне
захворювання (з п’ятирічного віку).
7. Лінії
та штрихи, які не відносяться до основного сюжету, заповнюють весь аркуш
– імпульсивність, гостра тривога; пограничний невротичний стан; іноді психічне
збудження (з чотирьохрічного віку).
8. Грубе
викривлення форми і/або пропорцій – інтелектуальне порушення;
органічне ураження мозку; негативізм; зниження конформності, порушення
соціалізації; пограничний невротичний стан; психічне захворювання (з
п’ятирічного віку).
Матеріали з http://dytpsyholog.com/
